|
Рідна мати моя ти ночей не доспала Ти водила мене у поля край села І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя ( на долю )дала
cp Хай на ньому цвіте росяниста доріжка І зелені луги й соловьіні гаі І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка І засмучені очі хороші (блакитнi) твоі
Соло1 Я візьму той рушник простелю наче долю В тихім шелесті трав в щебетанні дібров І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю І дитинство й розлука і вірна(й твоя материнська) любов
Ср Повтор1
|