Рідна мати моя ти ночей не доспала
Ти водила мене у поля край села
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя ( на долю )дала

cp      
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка
І зелені луги й соловьіні гаі
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші (блакитнi)  твоі

Соло1
Я візьму той рушник простелю наче долю
В тихім шелесті трав в щебетанні дібров
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю
І дитинство й розлука і вірна(й твоя материнська) любов

Ср
Повтор1